Фани, ультраси, вболівальники, «кузьмічі»… Хтось про них майже нічого не знає, хтось вважає, що всі вони однаково пов’язані з футболом, а хтось асоціює їх з хуліганами. В Україні не існує одностайної думки з цього приводу. Але нам випала чудова можливість дізнатися про минуле і теперішнє фан-культури однієї з найвідоміших футбольних країн – Німеччини.
Нашим співрозмовником став Ральф Буш – керівник фан-проекту в Берліні (BSC Herta, Union Berlin, BFC Dinamo).
- Пане Ральфе, розкажіть, будь-ласка, про предтечу фанатського руху в Німеччині.
На початку 80-х років на стадіон приходили різні субкультури. Для них він був майданчиком для викиду негативної енергії та емоцій. На стадіонах панував хаос, хуліганство. В той час, деякі дослідники вирішили з’ясувати коріння такої поведінки: вони брали інтерв’ю у вболівальників, запрошували їх на зустрічі. Це більше стосується західної Німеччини. Після об’єднання Німеччини до проекту додалося Динамо, яке мало погану репутацію, оскільки головою клубу був «штазі» КДБ. Навіть були такі ситуації, коли матч Динамо продовжувався не 90, а 100 хвилин, оскільки команда програвала. Такий футбол і така команда не тішили вболівальників.
- Які назрівали зміни?
В ті роки з’явилося багато право-радикальних фанатів. Існувала велика напруженість між фанатами та поліцією. Але футбольна федерація не реагувала на це, кажучи: «Все що відбувається поза стадіоном – нас не стосується». Футбольні фанати стають темою не тільки суспільною, але і політичною. Став очевидним той факт, що потрібно змінювати імідж фанатського руху. Була створена комісія на рівні міністерства внутрішніх справ, у яку ввійшли: поліція, представники влади та футбольних клубів. В результаті, був створений концепт «спорт та безпека», який містив у собі багато аспектів: правильність будови стадіону, безпека на стадіоні (організовувалася приватними службами безпеки), соціально-педагогічний аспект роботи з молоддю.
- А як народився Ваш фан-проект в Берліні?
Спочатку, проект не знайшов підтримки у сената, оскільки Герта вилетіла у третій дивізіон. Лише через три роки свого існування, фан-проект отримав фінансову підтримку від влади міста.
- Футбольні клуби фінансово підтримували?
Герта трохи виділяла грошей. Але, нам важливо було залишатися незалежними від футбольних клубів. Зараз у футбольних клубів від першого до третього дивізіону є обов’язкова посада «співробітник по роботі з фанатами». Ми ж – трохи інша організація.
- А як у Вас зараз із фінансуванням фан-проекту?
Фінансування йде від федеральної землі, міста і німецької футбольної ліги. Дуже важливо не залежати від клубів. В нашій команді фан-проекту всі люди з соціально-педагогічною освітою, вони професіонали своєї справи.
- Яка основна мета фан-проекту?
Наша основна мета – культивувати толерантність в колі фанатів. Ми закликаємо їх відмовитися від расизму, сексизму, радикальних поглядів. Все це досягається завдяки неформальному спілкуванню з фанатами. Ми організовували футбольні матчі між ними, запрошували на зустрічі, зустрічалися на футболі. Саме таким чином ми могли впливати на цих людей.
- Ясна річ, що були і неприємні ситуації, складнощі…Чи не так?
Звичайно, зміни були не такими швидкими, як хотілося б. Бувало і таке, що фанати приходили на зустріч із нами, спілкувалися, а вже наступного дня навіть не віталися на стадіоні. Нам було важливо, щоб нас прийняли. Цей процес був дуже довгим.
Деніс Савченко, спеціально для Media IC
Комментариев нет:
Отправить комментарий