Світ потребує солідарності…чи не так?

Протягом п’яти днів 23-27 жовтня у Варшаві проходила конференція під багатозначною назвою, цілком і повністю продиктованою нинішніми соціальними, економічними та політичними реаліями постсоціалістичних держав – «Світ потребує солідарності».

Братерство, підтримка, допомога та тісна співпраця у боротьбі за демократію: на скільки реально цього досягти, коли всі ми живемо в різних країнах та в різних реаліях? Здавалось би риторичне запитання. Втім дисиденти з різних країн світу, яких об’єднує не тільки спільне важке минуле – боротьба за свободу та людські цінності – але й спільне бачення майбутнього, знають «рецепти» виходи держав з криз, знають, як подолати диктаторські режими, знають, як пробудити людську свідомість та знають як діяти.

Завдяки медіапідпримці зі сторони Media IC ці знання могли отримати усі, хто приєднався до перегляду конференції на живо в Інтернеті. Завдяки інструментам Google: Google+, Google Hangouts, You Tube та Gmail відбулась відеозустріч польських та українських журналістів у неділю, в день голосування та чотирьохгодинна трансляція наступного дня в понеділок. Більш того – задати своє питання з будь-якої країни світу могли всі охочі і одразу отримати відповіді від провідних східноєвропейських борців за демократію, почути їх думки та висновки. Трансляція відбувалась наживо і з синхронним перекладом за допомогою інструментів Google.

Конференція, яка умістила в себе кілька надважливих речей – 25-тиріччя створення координаційного Центру Варшава’90 та парламентські вибори у Польщі – зуміла в одному місці зібрати унікальних людей, знання та життєвий досвід котрих є безцінними для нинішнього покоління. Учасники зібрання спостерігали за виборами, аналізували їх попередні результати, обговорювали проблеми, які існують в сучасних реаліях та окреслили шляхи їх подолання і свою участь у цих непростих процесах. Трансляція заходу у мережі Інтернет зробила ці унікальні знання доступними для кожного. 

Дисиденти: це не просто люди. Це надособистості, котрі віддали найкращі роки свого життя за те, що відстоювали демократію та боролись за неї, не боялись плисти проти течії соціалізму та комунізму. На жаль, не всім вдалось досягти бажаної мети. Багато хто з них досі живе в країнах, де немає свободи слова та вільного висловлювання своїх думок, де демократія просто задекларована на папері, але не існує у реальному житті. Саме тому, за словами більшості учасників конференції, Польща тут є чи не найкращим прикладом – країна, де демократія розвивається, а люди почуваються у безпеці. Та очі дисидентів бачать більше, вони відчувають краще і нові виклики сучасного світу не страшать їх. Під час різних панельних дискусій присутні могли почути і про гібридну війну, і про можливі загрози у процесі розвитку демократії, і про зовнішніх ворогів, які вдають із себе спасителів, і про революції та їх наслідки. 

Тобто, це усе те, що кожен з нас так чи інакше переживає – тільки у своїй країні. Події, свідками котрих ми є тут і зараз, наша щоденна боротьба за свої права з цілком реальним усвідомленням своїх обов’язків і цілковитою готовністю брати на себе відповідальність. Кожен з нас у цій непростій щоденній роботі потребує допомоги та підтримки і саме завдяки солідарності відбувся крах соціалістичного режиму. Надихає чи не так? А чи не саме це хотіли нам показати організатори конференції? Надихнути своїм прикладом, своїми історіями, своїми реаліями, своїм оптимізмом і нестримною жагою до свободи. 

Організатором Конференції «Варшава’90» виступила Асоціація Журналістів Польщі, а модератором Ядвіга Хмеловска – одна з координаторів руху Солідарність. Українські журналісти, які спостерігали за виборами – представники Незалежної Медіа Профспілки України. 

Як на мене, вдалось!

Оксана Денисюк, спеціально для Media IC

Фото з Конференції для перегляду: 
Альбом № 1
Альбом № 2
Альбом № 3